ЗАПИТАННЯ ДО ПСИХОЛОГА: ЯК ПРАВИЛЬНО ПРОЯВЛЯТИ АГРЕСІЮ?

«У школі є гра «5 НЕ». Нещодавно в терапевтичній групі я висловила своє невдоволення куратору та іншим студентам, порушивши правила гри. Я збентежена. Як висловлювати агресію, але при цьому нікого не образити та ні з ким не конкурувати в групі?» (Іванна).

ВІДПОВІДАЄ ХРИСТИНА КУДРЯВЦЕВА

Усе починається із позиціювання почуттів. Це пряма агресія чи висловлення особистої думки? Можна, наприклад, безпідставно розкритикувати — тоді оточення сприйме вороже.

Подивися... ти ось такий... а ще ти не вмієш... подумай, ти робиш ось це не так, і мене це нервує...

Подібний підхід не приведе ні до чого хорошого. Для оточення — це безпідставна критика, а ви — критикан.

Є й інший спосіб — заздалегідь підготувати групу та висловити те, що відчуваєте.

Я розумію, що це — моя суб'єктивна думка. Але зараз я так відчуваю...

Моя думка може відрізнятися від вашої, але я думаю ось так...

Зараз я хочу поділитися протилежною думкою. Мені не подобається, як він робить такі речі...

Цей спосіб має три переваги. По-перше, ми заздалегідь говоримо групі, що в нас є інша думка. Приймати її чи ні — рішення групи.

По-друге, кожна людина має право на конструктивну критику. Ви прямо про це повідомили: зараз буде критика, послухайте мене. Це нормально.

По-третє, ви спрямовуєте свою критику й внутрішню агресію на дію, предмет або якість. Не на людину. Якщо кажете, що хтось поганий або вам не подобається, ви переводите агресію на людину. Їй неприємно, тому ви наштовхуєтеся на опір того, кого критикуєте. Ніхто не хоче, щоб його критикували чи ображали.

Однак це не скасовує імовірності, що конструктивну критику можуть не сприйняти. Наприклад, пропустять повз або ж сприймуть не так, як хотілося. Кидається стандартне «Ви мене не так зрозуміли», конфлікт розгортається до нових масштабів та створює додаткову агресію. Виходить замкнуте коло.

У цій ситуації є два варіанти:

1. Продовжувати стосунки в групі, намагатися перерости співрозмовників та навчитися діяти інакше. Наприклад, заздалегідь попереджати про критику.

2. Спробувати змінити колектив, якщо вам у ньому некомфортно.

Цей спосіб можна використовувати у стосунках із будь-яким колективом: на роботі, у сім'ї, у терапії або на відкритому тренінгу.